Компаніївське лісове господарство

Щороку в Україні відзначають "Шевченківські дні" 9 і 10 березня – роковини народження і смерті Тараса Шевченка. У 2018 році Україна відзначає 204-ту річницю з дня народження великого українського поета, письменника, художника та громадського діяча Тараса Шевченка. Його ім’я невіддільно пов’язане з Україною, адже Кобзар – ніби уособлення всієї суті українського народу, його боротьби за своє життя і волю, символ незламності духу, приклад того, що можливо звільнитися з-під гніту в найскладніших умовах.

Саме Шевченка з любов’ю і пошаною вже не одна генерація цілком заслужено називає батьком української нації. Сила й велич Шевченка не лише в його поезії. Він повернув нам, українцям, історичну пам’ять, розбудив національну свідомість і примусив згадати про гідність, надихнув на боротьбу. Заповіт Тараса Григоровича «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає», - надихає і нині наших воїнів на захист кожного клаптика української землі від російської агресії.

9 березня 2018 року в смт. Компаніївка вшанувати пам’ять пророка і генія української нації зібралась громада селища, серед якої були і представники Компаніївського лісгоспу. Учасники зібрання шанобливо поклали квіти до погруддя Тарасу Шевченку у районному будинку культури.

Виступаючі на мітингу мешканці Компаніївки закликали людей зробити Україну такою, якою її хотів бачити Тарас Шевченко – незалежною, мирною та вільною від будь-якого гніту.

Жоден вірш українською мовою не здобув такого широкого визнання серед у світі, як Шевченків “Заповіт”. Твір пройнятий прагненням бачити прекрасну людину на прекрасній землі. Поет вірить у те, що Україна стане незалежною, люди прозріють, а брехню буде знищено. І ми повинні виправдати його сподівання, здолати всі труднощі на шляху нашої країни до щасливого майбутнього. Хай його “Заповіт” стане нашим дороговказом.

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Нехай велетень духу Шевченко та його могутній творчий спадок допоможуть усім нам об’єднатися заради миру і спокою в нашій країні, доброго майбутнього наших дітей.

Прес-служба ДП «Компніївський лісгосп»