Компаніївське лісове господарство

Вдоволені лісівники,

Якщо у ліс ідуть жінки

Не квіти рвать і не співать –

Ідуть у лісі працювати

Тому, що служба лісова

Без них була би не жива!

Ідуть жінки, таких немало,

Що служать лісу досить вдало,

Ідуть з переконань, з амбіцій,

З сімейних фахових традицій,

Ідуть за покликом душі

Служити лісовій глуші,

ідуть суворими стежками

За власними чоловіками

І ночі темні та бездонні

Пливуть на лісовім кордоні…

Ідуть стрункі і чарівні

З чоловіками нарівні,

І до легкого макіяжу

Пасує форма з камуфляжу

Їх не лякають дикі хащі

І вірогідні вовчі пащі!

Немало є таких – которі

Рахують сосни й дуби,

Планують гроші і куби –

Весь облік в цифрових рядках

Тримають міцно у руках!

У День святковий для жінок,

Даруєм їм вітань вінок,

Даруєм вдячності слова

І запевняєм без обману:

Сувора служба лісова

Без них була би дерев’яна.

Життя булоб нудне, буденне

І, скаже кожен лісівник:

«Жінок шануємо щоденно

Хоча віншуєм раз на рік!»

Віктор Усенін