Компаніївське лісове господарство

В Україні є 900-річний дуб, а в США – сосна з 5000-річною історією Фото: Українське товариство охорони птахів.

21 березня, відзначається Всесвітній день захисту лісів. Заснували його ще 1971 року, а 2012 року – затвердила Генасамблея ООН з метою пропаганди необхідності збереження лісів і загалом зелених насаджень. Тепер щороку в рамках цього заходу в усьому світі, включно з Україною, проходять тисячі акцій з висаджуванням нових саджанців.Крім висадки нових рослин, очевидно, що необхідно зберігати і ті, що вже ростуть. І тут виникає запитання, а скільки людських поколінь здатне пережити дерево і де в Україні збереглися мовчазні свідки розвитку людства.Найдавніші і цінні ліси у нас в Карпатах і на Поліссі. Вони називаються незаймані ліси, або праліси. Це – пущі, які не чіпала рука людини завдяки тому, що вони знаходяться високо в горах, і їх обійшли стихійні лиха, а значить, тут був шанс рослинам розвиватися в природному середовищі і умовах понад 120 років. Вік – один з головних критеріїв зарахування до незайманих лісів. За законами, в пралісах заборонена навіть санітарна рубка, зведення об’єктів лісництва і навіть прокладка необхідної дороги. Територія, яку займають праліси в Україні, з кожним роком зменшується, і нині, за різними оцінками, становить від 60 до 80 тисяч гектарів. Але тільки минулого року Верховна Рада під тиском екологів та активістів ухвалила закон щодо захисту саме цього виду лісопосадок.

З найвідоміших заказників пралісів – Брадульський ландшафтний заказник загальнодержавного значення, розташований на горі Попадя в Тячівському районі Закарпатської області. Він створений ще за радянської влади 1974 року на 1026 га, де 90% території було покрито хвойним лісом. Завдяки знімкам з космосу експерти Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) рік тому встановили, що за останнє десятиліття в заказнику було вирубано санітарними рубками близько 12% лісової території. Недавня експедиція КЕКЦ до Брадульського заказника показала, що “залисини” зростають.А ось пралісам в Рожнятівському районі Івано-Франківської області в ландшафтному заказнику “Грофа”, що збереглися на однойменній горі, верхів’я річки Лімниці і на її лівих притоках, що займають всього 2533 га, довелося повторно вибивати охоронний статус після розвалу СРСР. Перший раз цього статусу вікові посадки сосни гірської і кедрів удостоїлися 1935 року. Це вважалося важливим досягненням українського піонера охорони природи, лісівника Олександра П’ясецького та його колег.

“Гніздо Горганських висот – Грофа, Паренки, Канусяки, Попадя, Мшана і Лелінське яйце – це найдикіша і найпервісніша смуга наших Карпат. Приховав у своїй первісній красі, не знищена ще настанням цивілізації, первісна гірська природа, котрій рівної немає не тільки на просторі Карпат, а й, напевно, у всій Європі”, – написав син священика Пясецький 1937 року у своїй роботі “Українські карпатські заповідники”.

Вдруге ці ліси були взяті під охорону 1996 року.

Карпати. Останніми роками в пралісах з’явилися “залисини”

Вистояли: в Україні залишилося 8 столітніх дубів

“На території України дуб може і тисячу років простояти, липа теж тисячу років, а бук десь 500 років. Сосна, ялина, граб – до 200 років. Це за умови, що люди не чіпатимуть, – розповів “Сегодня” про потенціал дерев в нашій країні директор КЕКЦ Володимир Борейко, який регулярно здійснює експедиції наших пралісів. – В Україні збереглося всього вісім столітніх дубів. Найстаріша липа – 700 років, всі інші вирубали, а було їх близько сотні. Для створення довговічного лісу нам заважає відсутність законодавчої бази, за якою дерева б гинули лише природним чином. Нашою законодавчою базою займалися лісники, і ми маємо закони, які дозволяють рубати дерева. Навіть закон про праліси не працює на повну силу, тому що Кабмін його не виконав і не привів у відповідність з новим законом підзаконні активи. Зараз триває суд з цього приводу, і ми виграли в першій інстанції”.

Докладніше – за посиланням:

https://www.openforest.org.ua/113134/