Головна » 2018 » Вересень » 19 » Як помножити на нуль результати господарської діяльності лісової галузі.
11:33
Як помножити на нуль результати господарської діяльності лісової галузі.

Як відомо, 3 липня Верховна Рада України в другому читанні 234 голосами підтримала законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів".

Терміном на вісім років з дня набрання чинності цим законом заборонялося вивезення за межі митної території України експорту паливної деревини. Але президент України Петро Порошенко не підписав цей закон про протидію контрабанді лісу, позаяк заборона на вивезення з України паливної деревини суперечить зобов'язанням країни, які вона взяла на себе в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) та зони вільної торгівлі з ЄС.

А нещодавно Верховна Рада України скасувала мораторій на експорт дров: 246 голосами народних депутатів із зазначеного закону виключена норма, яка передбачала заборону експорту на цю позицію лісосировини.

Ще не вгамувалися пристрасті з "дровами", як влада і лісова галузь знову вийшли на барикади. Щоправда, як і завжди, по різні їх боки. Настали важкі часи, коли лісівникам доводиться боротися з глибоким невіглаством, із свідомими руйнівниками, яким через слабкість держави безвідповідально віддані переважні права щодо долі галузі перед грамотними і кваліфікованими спеціалістами.

Чому знову? Державна фіскальна служба в Україні не забарилася поінформувати суб'єкти господарювання лісової галузі в тому, що з 15.08.2018 року набрав чинності Закон України від 10.07.2018 р. №2497-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств". Під загальний шум цим законом внесені зміни до ст. 273 кодексу, відповідно до яких передбачається оподаткування земельним податком лісових земель. Cтавки земельного податку визначаються рішеннями місцевих громад. Після прийняття рішень та їх оприлюднення суб'єкти господарювання, в яких у користуванні є зазначені вище земельні ділянки, зобов'язані подати уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок). Керівники лісових підприємств у милі: до 20 вересня поточного року їм необхідно подати уточнюючі податкові декларації за місцем розташування земельних ділянок лісового фонду, призначених для ведення лісового господарства. До сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України належать бюджетні установи, природно-заповідний фонд, державні лісогосподарські підприємства (ДЛГ — 285 суб'єктів господарювання), які разом становлять 7,6 млн га лісових угідь. З них 6,8 млн га після згаданих змін у законодавстві стали об'єктами додаткового оподаткування у вигляді податку на лісові землі.

Експерти лісової галузі підрахували суму збитків після введення чергового "експерименту" влади над українським лісом. Ось вони. При ставці земельного податку 0,1% збитковими залишаться всі ДЛГ Півдня і Сходу держави (57 суб'єктів господарювання) і 34 суб'єкти інших регіонів. Ставка в 1% принесе збитки ще 244 підприємствам. При ставці від 3% до 5% лісова галузь ДАЛР України припинить господарську діяльність. Становище не врятує навіть збільшення ціни на лісопродукцію удвічі: вона стане нікому не потрібною. Більшість деревообробних підприємств будуть зупинені. З огляду на попередні доручення уряду України щодо зменшення споживання природного газу і його заміну альтернативними видами палива для об'єктів соціальної сфери, зокрема дровами, збільшення ціни дров удвічі викличе у суспільстві соціальну напругу, а "стрілочником" залишиться лісова галузь.

За попередніми підрахунками фахівців, щорічний розмір земельного податку за лісові землі складатиме 3—10,5 млрд грн (при "плаваючих" ставках податку). Такої системи оподаткування, як передбачено згаданою поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає в ЄС та в жодній розвиненій країні світу.

Законопроект "вдарив" не лише по лісовій галузі. Зважаючи на те, що документ обговорювався кулуарно, проти його прийняття різко виступив "Всеукраїнський аграрний форум", який об'єднує Всеукраїнську аграрну раду, Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Українську аграрну конфедерацію та Всеукраїнську асоціацію сільських та селищних рад. На ім'я голови ВР України Андрія Парубія і голів депутатських фракцій було спрямоване офіційне звернення з проханням перенести розгляд законопроекту і провести його повторне обговорення за участі представників згаданих аграрних асоціацій. Аграрії нарікали на зміни до статті 298 проекту закону №6490-д, згідно з якою сільгоспвиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше, ніж через два календарних роки після анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з ініціативи контролюючого органу. Законодавча "новація", як вважають аграрії, надасть контролюючим органам додатковий інструмент тиску на платників єдиного податку четвертої групи.

Крім цього, норми проекту закону запроваджують додаткову фінансову підтримку малих фермерських господарств. Так, законопроектом передбачається введення механізму покриття державою частини єдиного соціального внеску членів сімейних фермерських господарств та відповідно надання їм права сплачувати тільки частину цього внеску. Однак законопроектом не врегульовані ситуації, коли в державному бюджеті на рік не закладено відповідних коштів, а члени фермерського господарства прийняли рішення скористатися пільгою. Тобто черговий "троянський кінь" дрібним виробникам сільгосппродукції.

Аграрні асоціації також виступили проти спрямування коштів державної підтримки в рамках програми субсидування купівлі вітчизняної сільгосптехніки на придбання вагонів-зерновозів, тому що цим можуть скористатися тільки найбільші аграрні компанії, інтереси яких систематично лобіюють Верховна Рада і Кабмін. При цьому сума коштів державної підтримки, що її зможуть отримати представники середнього і малого аграрного бізнесу, зменшиться. Дотації й інші пільги отримають великі гравці (холдинги і корпорації), а дрібні так і залишаться у вічній боротьбі з бюрократичними бар'єрами у меншості. Зрозумілих пояснень і адекватних обґрунтувань з цієї теми ні у Верховній Раді України, ні в Кабміні немає. За своєю управлінською стилістикою це нагадує корпоративне рішення, прийняте без урахування думки спеціалістів лісової галузі, схвалене у вузькому колі, по-злодійськи підкинуте до сфери "діяльності сімейних фермерських господарств" і винесене "всліпу" на голосування при повному ігноруванні політичних й економічних чинників. А, тим часом, десятки і сотні законів, які можуть стимулювати промисловість і виробництво, мертво лежать у шухлядах найвищого представницького органу держави без розгляду.

Що тут скажеш? Держава знає, як помножити результати господарської діяльності лісової галузі на нуль. Має чималий досвід. Чи не тому важливі для галузі урядові рішення не сприймаються у професійному середовищі? У розвинутих країнах світу намагаються не переписувати закони держави, не вивертати систему влади і не міняти базові умови ведення економіки. І влада, і населення зазвичай усвідомлюють самоцінності стабільних правил і не руйнують їх заради миттєвих переваг. На противагу цьому, стосунки української влади та лісової галузі чи не кожен місяць відкривають якісь нові безодні, заглядати в які з кожним разом усе жахливіше і жахливіше, адже їм притаманні осатанілість і банальна жадібність. На пам'ять відразу приходять одвічні два запитання: "хто винен?" і "що робити?". Нинішня влада стала символом кризи лісової економіки. Тут ставиться лише одна мета — цілком "віджати" тих людей, які плекають і охороняють ліс, від ресурсів держави і передати його вузькій групі осіб, які наближені до певного "кола" влади. Відроджується нове "самодержавство" — з опорою на "нових дворян".

З огляду на те, що українська законодавча і виконавча влада останніми роками вибирає для лісової галузі найгірші варіанти, і те, що "завдяки" операції "податок на лісову землю" економічний похорон галузі може відбутися дуже швидко, на що можна очікувати і на який "апогей" сподіватися? Тобто до яких сценаріїв можуть призвести чергові божевільні експерименти людей з важкою контузією, які вирізняються вибірковістю, цілковитою відсутністю аргументації і можуть у стислі терміни знищити лісову і деревообробну галузі?

Влада примножить смуту в суспільстві. Вона поводиться, як у суді, не вважаючи за потрібне пояснити свою позицію, аби знайти можливість компромісу. Головна проблема в тому, що вінницькі "генії", які перебралися до Києва, не уявляють, як це буде реалізовуватись "внизу". Оскільки владі не вдалося "приватизувати" або знищити профспілки лісової галузі (галузева спілка налічує понад 29 тисяч членів), люди можуть вийти на акції протесту, як це було в листопаді-грудні 2017 року. Йдеться про те, що 25 вересня у Києві відбудеться з'їзд Товариства лісівників України, в резолюції якого може з'явитись рішення про проведення всеукраїнського страйку галузі разом з деревообробниками з метою виключення з тексту скандального законопроекту пункту про податок на лісові землі. Як на це відреагують видавці вищезгаданих законопроектів? Запитання не риторичне.

 

 

За посиланням :  dt.ua/business/derzhava-znaye-288453_.html

 

Переглядів: 26 | Додав: Юлия | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: