Компаніївське лісове господарство

СЕЗОННИЙ РОЗВИТОК ПРИРОДИ ТА ВЕСНЯНІ ТЕРМІНИ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Розглянемо деякі цікаві й корисні відомості про сезонні природні явища та їх зв’язок із лісогосподарською діяльністю, починаючи з найбільш актуального нині – весняного створення лісових культур.

Початком весни вважають дату стійкого переходу температури повітря через 0°С, літом – період з температурою повітря понад 15°С, осінню – період між датами стійкого переходу температури повітря вниз через 15 і 0°С, а зимою – період між датами з температурою повітря нижче 0°С.
З цими датами пов’язано багато фенологічних явищ, початок або закінчення певних природних процесів та граничні терміни здійснення певних лісогосподарських, лісокультурних і лісозахисних заходів.

На відміну від календарних дат кварталів для подання звітності з господарської діяльності, терміни настання пір року не є постійними як у різних географічних пунктах, так і в різні роки.

Найбільш рано весна починається у західних областях України – стійкий перехід температури повітря через 0°С реєструється у середньому 9 березня у Львові, 18 березня у Житомирі, 21 березня у Харкові. Найшвидше температура повітря весною піднімається на сході країни. Тому стійкий перехід температури повітря через 10°С відбувається у пунктах, розташованих на одній широті, майже одночасно – у третій декаді квітня.

Різниці між датами настання весни в різних регіонах України можуть сягати в окремі роки двох тижнів. Так, у Житомирі середня дата початку весни – 18 березня, але в окремі роки вона настає у лютому чи квітні. Середня дата переходу температури через 5°С – 8 квітня, але коливання можливі на 2 тижні в обидві сторони.
Аналіз метеоданих за періоди 1950–1980 та 1981–2010 рр. свідчить, що у Житомирі в останній період весна стала починатися раніше в середньому на 2 дні. Хоча ці зміни менші, ніж у східних регіонах; в окремі роки зсув термінів початку весни може бути більшим. Так, коефіцієнт варіювання температури повітря у березні в окремі роки перевищує 200%, у квітні зменшується до 30%, а літніх місяців – близько 10%.

Насіння дружно сходить, а сходи розвиваються, коли ґрунт розмерзся та прогрівся до певної температури, а вміст вологи – достатній. Вегетація трав’янистих рослин починається після розмерзання верхніх шарів ґрунту, кущів – дещо пізніше, а дерев – ще пізніше, коли розмерзнеться та прогріється ґрунт у зоні розташування коренів. Саме тоді корені можуть всмоктувати воду та розчинені в ній поживні речовини. Лише після того можуть розвиватися бруньки, а потім листя. Хвоя сосни, хоч і залишається на дереві взимку, але практично не здійснює фотосинтез і не випаровує вологу, оскільки коріння не може всмоктувати воду із замерзлого ґрунту.

Розмерзання верхніх шарів ґрунту відбувається поступово після стійкого переходу температури повітря через 0°С і триває декілька тижнів – залежно від механічного складу ґрунту (пісок чи глина) та його зволоження з осені. Зазвичай після стійкого переходу температури повітря через 5°С починається вегетація лісових порід. У міру розмерзання та прогрівання ґрунту відновлюється сокорух дерев, колір хвої сосни змінюється з матового зимового на яскраво-зелений весняний, починають набрякати й розвиватися бруньки.

Згідно з цим найкращий термін садіння лісу – рання весна. У цей період ґрунт достатньо зволожений, а температура помірно висока, що є сприятливим для інтенсивного розвитку коренів саджанців. Корені починають рости (тобто укорінення відбувається) після розмерзання ґрунту у зоні розташування коріння, приблизно у дати стійкого переходу температури повітря через 5°С. Саджанці листяних порід можуть після садіння "очікувати" належного прогрівання ґрунту. Водночас хвоя саджанців сосни у випадку дуже раннього садіння випаровує вологу у теплі години дня, тоді як корені ще не можуть постачати вологу із ґрунту. Тому дуже раннє садіння соснових культур може негативно позначатися на їхньому приживлюванні.

Запізнення із садінням також є небезпечним для стану культур, оскільки бруньки можуть почати розвиток раніше, ніж корені, й рослини втратять вологу. Тому садіння дерев починають до початку висихання верхніх шарів ґрунту і до початку розпускання листя. Розпускання листя дерев приблизно починається після стійкого переходу температури повітря через 10°С (приблизно на початку третьої декади квітня), але листя деяких порід (зокрема дуба пізньої форми) розпускається у середині травня.

Водночас культури листяних порід можуть потерпати від весняних приморозків. Середня дата останнього весняного приморозку в Житомирі – 27 квітня, але були роки, коли це явище реєстрували навіть 27 травня.

Середні дати настання певних фенологічних явищ зазвичай розраховують за даними метеорологічних станцій. Водночас динаміка температури та вологості ґрунту має відмінності на метеорологічному майданчику, під наметом лісу та на зрубі, а також залежно від рельєфу, типу ґрунту та інших умов. Саме тому ще у давні часи моркву та буряк висівали після початку цвітіння осики, огірки та гарбузи – після зацвітання бузку, тобто дивилися на помітні ознаки у розвитку рослин, що росли поблизу, так званих рослин-феноіндикаторів.

Використання таких ознак (феносигналів) дає змогу виключити суб’єктивний підхід до прийняття рішення про початок лісокультурних робіт за станом погоди. Так, неодноразово у лютому реєструвалося різке потепління, після якого наставали морози, внаслідок яких відбувався масовий відпад сосни у щойно висаджених культурах.

Перевага використання феноіндикаторів полягає в тому, що їхній розвиток відбувається під впливом певних темпів прогрівання повітря та ґрунту у конкретному насадженні, мікроклімат якого відрізняється від того, що реєструється на метеостанції. Адже за метеоданими дати стійкого переходу температури через 0, 5 чи 10°С можливо визначити лише після того, як температура перевищить відповідний поріг.

Рис. 2 – Початок цвітіння ліщини – феносигнал стійкого переходу температури повітря через 5°С – початок весняних робіт з висівання насіння та створення лісових культур.
Після цвітіння кульбаби (рис. 3), терену (рис. 4) та розпускання листя берези (рис. 5) не варто садити ліс.

Можна, звичайно, з певною точністю прогнозувати дату переходу температури повітря через 5°С за датою її переходу через 0°С, а дату переходу через 10°С – за датою переходу через 5°С. Навіть дати осіннього переходу температури вниз через 15, 10, 5 і 0°С можна з певною точністю розрахувати за датами весняного перебігу температури, але дати весняного перебігу температури неможливо прогнозувати за датами перебігу температури минулої осені.

Фенологічним сигналом для підготовки до весняних лісокультурних робіт є початок сокоруху берези повислої (рис. 1) та клена гостролистого (відповідає даті стійкого переходу температури повітря через 0°С). Сигналом до початку весняних робіт з висівання насіння та створення лісових культур є початок цвітіння ліщини (рис. 2) та набрякання бруньок бузини червоної (відповідає даті стійкого переходу температури повітря через 5°С). Із датою переходу температури повітря через 10°С збігається цвітіння кульбаби (рис. 3), абрикоса, терену (рис. 4), клена гостро¬листого, сосни, розпускання листя берези (майже одночасно із цвітінням) (рис. 5), дуба ранньої форми.

Таким чином, оптимальним є період весняного садіння лісу від початку цвітіння ліщини до набрякання бруньок дуба ранньої форми. Граничні межі доповнення культур визначають за датами розкриття бруньок відповідних лісових порід. Останнім розпускає листя дуб пізньої форми – у середньому у другій декаді травня.

Валентина МЄШКОВА, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач лабораторії захисту лісу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

https://www.lisportal.org.ua/24755/