Компаніївське лісове господарство

Шановні друзі, як повідомлялося раніше, Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь делегувала своїх представників до міжвідомчої робочої групи із формування Концепції розвитку мисливського господарства на 2020-2021 роки створеній при Держлісагентстві України.
Надаємо на загальне обговорення Проект Концепції та висловлюємо слова вдячності усім сторонам і фахівцям, які відгукнулися на нашу пропозицію долучитися до спільної роботи на благо мисливській галузі держави!

Проект

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку мисливського господарства на 2020-2021 роки

 Проблема, яка потребує розв’язання

Мисливське господарство та полювання є традиційним видом діяльності населення та суб’єктів господарювання, які мають багатовікові традиції. Полювання є видом активного відпочинку та спорту, яким захоплюється велика частина населення України, а галузь мисливського господарства надає робочі місця та постійну зайнятість тисячам жителів країни. Продукція мисливського господарства завжди користується підвищеним попитом. Одночасно мисливське господарство забезпечує діяльність підприємств, що виготовляють мисливське озброєння, боєприпаси до нього, амуніцію для полювання та інші супутні товари, а також торговельних організацій, що реалізують зазначені товари.

Правильне полювання виховує в людях активну життєву позицію, патріотизм, відповідальність і самодисципліну, а також бережливе ставлення до рідної природи, формує здоровий спосіб життя. Галузь мисливського господарства може і повинна вносити свій вагомий внесок в економіку держави та формування морально-етичних принципів відношення суспільства до довкілля.

Мисливське господарство в Україні ведеться на площі 38,3 млн. га, з яких у цей час 23,6 млн. га (61,6 відсотків) надано в користування організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), 4,0 млн. га (10,4 відсотків) – підприємствам Держлісагентства України, 10,7 млн. га (28,0 відсотків) – іншим приватним приватним та громадським мисливським організаціям,. Загалом мисливським господарством займається майже 1200 юридичних осіб. В Україні зареєстровано понад 750 тисяч мисливців. У мисливському господарстві працює біля 7 тисяч працівників, у тому числі майже 600 мисливствознавців та 5,4 тис. штатних єгерів. Один єгер в середньому обслуговує 8,5 тис. га мисливських угідь.

Стан організації мисливського господарства не відповідає сучасним вимогам. Потенціал мисливських угідь використовується неефективно. Популяції основних видів мисливських тварин знаходяться у пригніченому стані. Ведення мисливського господарства у переважної більшості користувачів мисливських угідь збиткове, а об’єми послуг, наданих мисливськими господарствами, недостатні для задоволення потреб мисливців. Про це свідчать основні показники мисливського господарства. Так, загальні витрати на ведення мисливського господарства в Україні становлять приблизно 360 млн. грн., а надходження від ведення мисливського господарства – 228,3 млн. грн. на рік (окупність 63 відсотків). Середні витрати користувачів мисливських угідь на 1 тис. га складають 9,3 тис. грн.. Облікована чисельність та обсяг щорічного добування основних видів мисливської фауни (обліковано/добуто, голів) становлять: лось – 7 тис./106 (до 2017 року), олень європейській – 12,6 тис./307, олень плямистий – 3,5 тис./135, лань – 1,1 тис./73, козуля – 150,8 тис./5946, кабан – 40 тис./6602, муфлон – 616/21, зубр – 230/0. У порівнянні з європейськими країнами, це найгірші показники. Наприклад, добування козулі з 1 тис. га в Україні більш ніж у 100 разів менше ніж в Угорщині або Швейцарії, в 334 рази менше ніж в Німеччині або Австрії. А добування оленя європейського з 1 тис. га в Україні менше ніж у Німеччині у 1166 разів.

Характерні риси функціонування мисливських господарств, що мають на меті збільшення доходів своїх працівників, забезпечення мисливською продукцією та послугами жителів країни та іноземних мисливців, забезпечення роботою супутніх виробників мисливської зброї та боєприпасів, відповідних торговельних організацій, відповідають потребам розвитку малого бізнесу в Україні. Ефект від розвитку галузі сприятиме збільшенню обсягу послуг, що надаються населенню, податкових надходжень, залучення іноземного капіталу через збільшення привабливості мисливського господарства та його послуг для іноземних мисливців.

Відповідним пріоритетом державної політики у галузі мисливського господарства має стати удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у веденні мисливського господарства та полювання, створення держаної спеціалізованої служби охорони державного мисливського фонду та контролю за його використанням, а також створення спеціалізованого Українського державного фонду розвитку та підтримки мисливського господарства за рахунок відрахувань виробників мисливського озброєння та торговельних організацій, які реалізують таке озброєння, у прямій залежності від обсягів його реалізації. Все це сприятиме підвищенню зайнятості у галузі мисливського господарства.

Основними причинами, що стримують розвиток мисливського господарства, є:

недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази у сфері мисливського господарства та полювання;

недооцінене значення мисливського господарства для економіки країни та охорони довкілля через незадовільну поінформованість суспільства;

недосконалість державного управління галуззю, відсутність у центральному органі виконавчої влади виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства самостійного підрозділу у галузі мисливського господарства та кваліфікованих фахівців у цій сфері;

відсутність дієвого державного контролю за охороною та використанням державного мисливського фонду;

недостатня кількість галузевих спеціалістів, їх низький фаховий рівень як у мисливських організаціях і підприємствах, так і в органах державного управління та контролю у зв’язку із відсутністю підготовки дипломованих спеціалістів мисливської галузі, системи підготовки та підвищення кваліфікації єгерів, мисливствознавців та інших спеціалістів цього напряму вищими навчальними країнами, а також із ліквідацією державного замовлення на таку підготовку;

неналежний рівень освітянських та наукових заходів в галузі мисливського господарства;

відсутність ефективних механізмів нівелювання негативного впливу на диких тварин і середовище їх існування суміжних галузей господарської діяльності.

Мета та строки реалізації Концепції

Метою Концепції є створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для реформування та розвитку ведення мисливського господарства на засадах сталого розвитку, раціонального природокористування, підвищення культури ведення полювання та ролі мисливського господарства в економіці держави в цілому шляхом:

сприяння формуванню нової державної політики в області мисливствознавства та природокористування;

оптимізації та удосконалення функцій державного управління та контролю за веденням мисливського господарства;

удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, приведення її у відповідність до критеріїв та норм європейських стандартів;

створення умов для збереження біологічного різноманіття,  нарощування ресурсного потенціалу мисливських угідь, ефективного використання мисливських ресурсів, самоокупності ведення мисливського господарства та його участі в економіці держави;

розробка національних критеріїв (показників) ефективного користування мисливськими угіддями, сталого управління популяціями тварин;

посилення правового захисту працівників мисливського господарства;

сприяння інтеграції інноваційних європейських та світових підходів у розвиток наукової, освітянської та виробничої сфери у галузі мисливського господарства.

Реалізація Концепції дасть змогу покращити стан галузі мисливського господарства, значно збільшити чисельність та обсяг щорічного добування основних видів мисливської фауни, підвищити надходження від цього до державного бюджету та доходів користувачів мисливських угідь, сприяти розвитку іноземного мисливського туризму.

Реалізація Концепції розрахована на період до 2022 року.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Реалізація Концепції здійснюватиметься шляхом удосконалення державної політики у галузі мисливського господарства, інституційного середовища, організаційно-економічного механізму, інформаційного забезпечення та державної підтримки мисливського господарства.

Забезпечення розв’язання окреслених проблем і розвитку мисливського господарства здійснюватиметься шляхом:

• Реформування мисливського господарства з метою створення чіткої структури управління та контролю за мисливським господарством від місцевого, регіонального рівня до державної служби управління та контролю за охороною та використанням державного мисливського фонду в центральному органі виконавчої влади;
• Підготовки, внесення та прийняття змін до законів України «Про мисливське господарство та полювання», “Про тваринний світ”, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, інших законодавчих актів, що регулюють відношення та встановлюють відповідальність у сфері охорони та використання об’єктів тваринного світу та середовища їх існування, у тому числі з метою:

спрощення процедури надання в користування мисливських угідь, створення прозорого механізму цієї процедури, оптимізація розмірів площі мисливських угідь, що надаються одному користувачу;

врегулювання взаємовідносин між користувачами мисливських угідь і власниками та користувачами земельних ділянок; розробка принципів та механізму відшкодування збитків, завданих сторонами відносин одна одній;

створення механізмів стимулювання розвитку мисливських господарств, мисливських ферм, мисливських вольєрних господарств, мисливського туризму та трофейного полювання, ринку мисливських послуг і продукції мисливського господарства;

вдосконалення норм і порядку управління популяціями мисливських тварин, затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;

розробки порядку регулювання чисельності тварин, визнаних шкідливими для мисливського та сільського господарства;

посилення державного контролю за виконанням вимог чинного законодавства, норм і правил щодо збереження диких тварин та середовища їх існування, посилення відповідальності за їх порушення як громадянами, так і підприємствами;

• Формування ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для мисливського господарства на базі навчальних і науково-дослідних закладів для забезпечення галузі профільними фахівцями, підвищення рівня спеціальних знань мисливців;
• Розвиток та підтримка стрілецько-мисливського спорту та мисливського собаківництва, трофейної справи і таксидермії. Розвиток національної мисливської індустрії щодо виготовлення та реалізації спортивно-мисливських товарів;
• Популяризація мисливства як елементу культури народу та методу збереження біорізноманіття. Роз’яснення населенню ролі сучасного мисливського господарства в справі збереження диких тварин та середовища їх існування. Пропагування досягнень мисливського господарства, ролі та значення його працівників у збереженні тваринного світу та економічного розвитку регіону. Виховання у населення почуття патріотизму, бережливого ставлення до довкілля. Формування позитивного іміджу мисливця;
• Співпраця з національними і зарубіжними мисливськими освітніми та науковими закладами, громадськими та комерційними організаціями і клубами;
• Створення Українського державного фонду підтримки мисливського господарства.

Український державний фонд розвитку та підтримки мисливського господарства створюється за рахунок відрахувань:

виробників мисливського озброєння та торговельних організацій, які реалізують таке озброєння, у прямій залежності від обсягів його реалізації;

від сум штрафів та відшкодувань за шкоду, нанесену державному мисливському фонду шляхом незаконного добування;

від сум, отриманих за видачу посвідчень мисливців, щорічних контрольних карток обліку добутої дичини та порушень правил полювання.

Кошти, що надійшли на рахунки Українського державного фонду розвитку та підтримки мисливського господарства використовуються виключно на потреби мисливського державного фонду, у тому числі на його охорону та відтворення.

 Очікувані результати

У результаті реалізації Концепції планується досягнути таких цілей:

зменшення навантаження на державний бюджет за рахунок збільшення надходжень від мисливськогосподарської діяльності;

зростання інвестицій у мисливську галузь, розвиток туризму та позитивного іміджу України, а також гармонізація норм ведення мисливського господарства України до відповідних критеріїв європейських та світових стандартів;

виховання громадян у дусі бережливого ставлення до рідної природи, нетерпіння до порушень природоохоронного законодавства, розуміння мисливського господарства як галузі народного господарства;

удосконалення системи державної підтримки галузі мисливського господарства, переведення галузі на засади сталого розвитку та ефективного управління мисливським господарством;

суттєве збільшення чисельності державного мисливського фонду та обсягів добування мисливських тварин;

збереження біорізноманіття за умов невиснажливого мисливського користування, формування якісного складу популяцій мисливських ресурсів;

зменшення з подальшою ліквідацією впливу на диких тварин такого згубного явища, як браконьєрство (порушень правил полювання);

зменшення негативного впливу на диких тварин та середовище їх існування суміжних галузей господарювання;

створення нових робочих місць та осередків культури, демонстрування та пропаганда природоохоронної справи, забезпечення зайнятості та соціальної захищеності працівників мисливського господарства;

створення сприятливіших умов для розвитку економіки підприємств галузі, зростання частки продукції мисливського господарства у внутрішньому валовому продукті;

створення державного кадастру мисливських тварин;

задоволення потреб суспільства в мисливських ресурсах.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, приватних інвестицій користувачів мисливських угідь та інших джерел, не заборонених законодавством.

За кошти державного бюджету передбачається фінансування державних структур управління мисливським господарством, ведення кадастру мисливських тварин, утримання служби охорони державного мисливського фонду та контролю за його використанням, розвиток мисливської науки та освіти, виховання громадян та пропаганда екологічної культури, інформування громадськості через засоби масової інформації тощо.

За кошти користувачів мисливських угідь та інших джерел фінансується ведення мисливського господарства в угіддях цих користувачів.

Для реалізації Концепції також може залучатися міжнародна технічна та фінансова допомога.

Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей Державного бюджету України, місцевих бюджетів, міжнародної допомоги.

https://www.uahhg.org.ua/%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%83-%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%86%d0%b5%d0%bf%d1%86%d1%96%d1%97-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b2%d0%b8/