Головна » 2018 » Липень » 10 » У соснових лісах Компаніївського лісгоспу виявлений небезпечний шкідник – верхівковий короїд
10:34
У соснових лісах Компаніївського лісгоспу виявлений небезпечний шкідник – верхівковий короїд

До багатьох проблем українських лісів кілька років тому додалася ще одна біда, масштаби якої вражають: через враження соснових насаджень жуком-короїдом в Україні вже знищено сотні тисяч гектарів лісу.

Не обійшла ця біда і ліси Кіровоградщини. Нещодавно при проведенні лісопатологічного обстеження лісів Новгородківського лісництва спеціалістами служби Херсолісозахист в соснових насадженнях виявлено дерева пошкоджені стовбуровим шкідником – верхівковим короїдом на площі біля 10 га.

В даний час у всіх лісництвах ДП «Компаніївський лісгосп» фахівці підприємства проводять лісопатологічні обстеження із відбором модельних дерев V категорії санітарного стану з метою виявлення пошкоджень шкідником по ходам верхівкового короїда.

На думку науковців і лісівників основною причиною всихання соснових насаджень від ураження верхівковим короїдом є масовий розвиток шкідника, спричинений високими літніми температурами повітря протягом останніх двох років і викликана цим фактором засуха.

Ліс, як живий організм, відчуває нестачу води дуже тонко. У зв’язку зі зміною кліматичних умов, ліс дуже ослаблений. Як до ослабленої людини чіпляються всі хвороби, так і до лісу. Неослаблене дерево може себе захистити, а ослаблене ні. В таких умовах ліс практично не спроможний боротися з комахами-шкідниками.

 

Ольга Артеменко,

Інженер лісового господарства

ДП «Компаніївський лісгосп»

 

Інформація щодо шкідника хвойних лісів – верхівкового короїда

Верхівковий короїд – лідер серед шкідників лісу. Трапляється повсюдно, пошкоджує різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець.Починає заселяти верхню частину сосни, а згодом – і весь стовбур. Комаха «відпрацьовує» деревину під корою, і через закупорку потоків вологи дерево починає всихати. До того ж, верхівковий короїд поселяється на сосні не сам. Він приносить із собою хворобу – гриби офіостоми. Вони створюють так звану синяву, що швидко поширюється на весь стовбур. Таке дерево – невиліковно хворе, а використати його можуть хіба що на дрова. Найстрашніше ж, що верхівковий короїд повністю знищує здорове дерево приблизно за місяць-півтора.

Суттєве збільшення популяції шкідників зумовлене, насамперед, масовим ослабленням деревостанів через кліматичні зміни та порушення водного живлення лісів.

Раніше, такі шкідники теж були. Але сосни «відбивалися» від вбивць власною смолою. Наразі ж напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда не долають. Адже на одному дереві налічують від 5 до 15 тисяч особин верхівкового короїда. Найчастіше ж комахи вражають дерева, віком від 40 років.

У цих дерев – сухі крони і поруділа, поїдена кора. Усередині ж стовбур дерева на верхівці повністю синій, трохи нижче – діаметр синього кола менший, а нижня частина дерева ще здорова. Тож якщо аналізувати зруб лише за пеньком, то можна подумати, що зрізали цілком здорове дерево. На жаль, науковці певні – найближчих декілька років верхівковий короїд природним чином нікуди не зникне. Натомість, шкідник поширюватиметься ще масштабніше і вбиватиме ліси цілими масивами.

Опис ентомологічного шкідника

Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темнокоричневий, циліндричний, на схилах надкрил, по краях пологої «тачки» — по три зубці; у самця третій зубець на кінці роздвоєний. Яйце дрібне, біле, округле. Личинка завдовжки до 3 – 4 мм, безнога, дещо зігнута; на грудних сегментах є мозолисті подушечки; голова чітковиражена, світлокоричнева. Лялечка 3,5 – 4 мм завдовжки, біла, напівпрозора. Зимують жуки підкорою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Від«шлюбної» камери проточується від 6 до 12 довгих (20 – 50 см) маточних ходів, переважно в поздовжньому напрямку. Через 2 – 3 доби самка вигризає в них рідко розміщені камери і відкладає яйця, запечатуючи їх зверху пробочкою. Плодючість — 16 – 120 яєць. У весняних маточних ходах буває від 20 до 50 яєць. Ембріональний розвиток триває від 8 до 14 діб. Відроджені личинки прокладають ходи завдовжки 2 – 5 см і залежно від температури завершують розвиток за 16 – 60 діб. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні засихаючих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки.

Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни. За рік розвивається дві генерації.

Заходи захисту. Здійснення постійного нагляду за станом полезахисних лісонасаджень. Приваблення у лісопосадки й охорона комахоїдних птахів. Запобігання поширенню хвоєгризучих шкідників, оскільки пошкодження, завдані ними, ослаблюють дерева. Вчасно здійснене санітарне рубання з вибіркою свіжозаселених дерев,(пізнє проведення санітарних рубок не дає потрібного ефекту). Спалювання порубкових залишків або подрібнення їх дробарками (так роблять, зокрема, у Польщі і в Португалії).

Обробка дерев інсектицидами на початку і під час льоту жуків, (в інші періоди це малоефективно, оскільки вони живляться лубом під корою).

Як природний метод боротьби зі шкідником та спосіб його обліку, лісівники використовують феромонні пастки – міні-контейнери із феромоном (запахом), який заманює комаху у пастку. Та здебільшого такі пастки використовують для того, аби фіксувати початок та пік льоту комах-шкідників, визначити їх максимальну кількість тощо. Адже сподіватися на те, що у пастку втрапить така кількість шкідників, що загроза для лісів зникне, справа марна.

 

 

Переглядів: 9 | Додав: Юлия | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: