Компаніївське лісове господарство

Стихійні сміттєзвалища – одна з найбільших проблем сьогодення.
Особливо від цього потерпають ліси. Адже у місцях масового відпочинку, навіть у віддалених куточках, скрізь видно сліди варварства і неохайності: папір, поліетилен, пластик, консервні банки, чорні плями багаття, різні виробничі і побутові відходи. Враження таке, ніби тут бенкетувала якась нечиста сила. До речі, бляшана консервна банка повністю зникає лише через 100 років, алюмінієва – 500, а поліетилен – 250 років. Скляні пляшки та бите скло практично вічні. Таким чином, смітимо на століття.

І якщо ви не взяли дітей у ліс на прогулянку і вони не побачать цього страхіття та тих збитків, які завдають йому люди, то, мабуть, і шкодувати не варто. Коли на кожному кроці діти бачитимуть знущання над природою, то в кінці кінців звикнуть до цього і вважатимуть, що так і потрібно.

 Берегти ліс, не завдавати йому шкоди, не смітити – істини відомі кожному. Чому ж про них так часто забувають? Преса, радіо і телебачення десятки років закликають любити «зеленого друга», а справа погіршується. Ми поступово звикаємо до порушень.

Викинув сміття у лісі – плати штраф.Засмічення лісів відходами - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Хотілось би звернутись до всього населення  Компаніївського району адже не зважаючи на проведення великої кількості акцій щодо прибирання засмічення та ліквідації несанкціонованих смітників, об’єми засміченості зростають в геометричні прогресії. Отож в пам’яті невільно спливає народна прислів’я – «чисто не там де прибирають, а там де не смітять». Тому з надією в серці закликаємо: «Люди задумайтесь про майбутнє»!

Майстер лісу Компаніївського лісництва Балабушка Н.В.