09:08 Науковці продовжують вивчати питання біологічних методів боротьби з короїдом | |
Під час досліджень усихання соснових лісів внаслідок їхнього ураження короїдами (переважно верхівковим та шестизубчастим) наукові співробітники Поліського філіалу УкрНДІЛГА та члени Житомирської філії МАН (СШ №5 м. Житомир) збирали зразки комах-ентомофагів з метою вивчення їхнього видового складу та кормової спеціалізації. Згадане питання для осередків короїдного всихання хвойних насаджень в Україні виявилося вивченим лише фрагментарно – для смерекових лісів Карпат у 1960-х роках (А. Гіріц). Для соснових насаджень країни такі дані відсутні. Усього протягом 2018 р. дослідниками було визначено 29 видів комах-ентомофагів з п’яти рядів – Перетинчастокрилі (оси), Двокрилі (мухи), Верблюдки, Напівжорсткокрилі (клопи) та Жорсткокрилі (жуки). За чисельністю видів переважали жуки – 17 видів з 8-и родин. Ще близько 10 видів ентомофагів (переважно Перетинчастокрилих – їздців) знаходяться нині на стадії визначення. Значну допомогу у визначенні ентомофагів нам надали співробітники Інституту зоології ім. І.Ф. Шмальгаузена НАН України – к.б.н. Л. С. Черних, к.б.н. А. Г. Котенко та к.б.н. В. Ю. Назаренко.
Для практичного лісозахисту важливими є такі показники: чисельність кожного виду ентомофагів на одиниці площі всихаючого сосняка, частота зустрічності виду (постійності присутності) у всіх осередках усихання. Виявлено, що найбільшою чисельністю та зустрічністю в осередках усихання сосняків, уражених короїдами, характеризувалися: мурахожук – до 40 імаго та личинок на 1 дерево; чорнотілка руда соснова та чорнотілка руда видовжена – в осіннє-зимових скупченнях – до 130 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні стафіліни – до 110 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні гістеріди – до 20 шт./дм2. При цьому виявилося, що лише мурахожук знищує короїдів на всіх стадіях їхнього розвитку, а решта перелічених видів – переважно на стадії яєць та личинок молодшого віку. Слід мати на увазі, що використання комах-ентомофагів є ефективним виключно на стадії початкового ураження певної ділянки соснових насаджень короїдами при співвідношенні чисельності популяцій ентомофага та короїда 1:3 – 1:5. Але коли чисельність популяції короїда вже знаходиться на піку (2,5 тис. імаго на 1 дерево і більше), відповідно, спостерігається сильне ураження та всихання багатьох дерев сосни у виділі. У цьому випадку врятувати його від короїдів за допомогою ентомофагів неможливо. Також слід наголосити на загальноекологічній закономірності – пік чисельності ентомофагів в осередку короїдного всихання спостерігається з певним запізненням відносно корму (короїдів) – коли чисельність популяції короїда вже пішла на спад, але ще залишається значною. Таким чином, використання ентомофагів є ефективним у лісозахисті виключно як упереджувальний захід, для чого необхідно мати постійний значний запас ентомофагів для випускання їх в осередки всихання, які тільки починають розвиватися. Штучне розведення спеціальних комах-ентомофагів короїдів у лабораторних умовах є дорогим заходом, який в Україні знаходиться лише на початку впровадження – у ДСЛО «Східлісозахист» з 2018 р. При цьому розводиться єдиний вид ентомофагів – пістряк європейський (мурахожук), який знищує багатьох видів короїдів.
Заходи щодо збереження популяцій ентомофагів та їхнього розселення в осередки короїдів. Спеціалісти з біологічного захисту лісу від ентомошкідників (Хартонова, 1972, 1973; Никитский, 1980) наголошували, що в результаті санітарних рубок при вивезенні з місця рубки стовбурів спиляних усохлих дерев, особливо V категорії санітарного стану, разом зі стовбуровими шкідниками вивозяться, на жаль, і їхні ентомофаги. Тому стоїть важливе завдання – з місця рубки елімінувати найбільшу кількість стовбурових шкідників, залишивши ентомофагів. З цією метою дослідниками раніше було визначено висоти, на яких щільність популяцій ентомофагів різних видів короїдів є максимальною. Зокрема, Н.Б. Нікітський(1980) експериментально визначив, що ентомофагів короїда шестизубчастого найбільше знаходиться у проміжку від окоренка до висоти 0,1-0,2 довжини стовбура дерева, а короїда верхівкового – на висоті 0,5 довжини стовбура і вище. Н. З. Харитонова (1973) навела дані, що найбільша щільність популяції мурахожука взимку (переважно у стадії личинки) спостерігається у комлевій частині стовбура – до висоти На основі наведених вище даних ентомологами розроблено рекомендації щодо збереження популяцій ентомофагів під час проведення санітарних рубок та видалення сухостійних дерев. Так, Н. Б. Нікітський(1980) в осередках короїдного всихання у насадженнях, де заплановані санітарні рубки, в кінці зими – ранньою весною рекомендував знаходити свіжі сухостійні дерева (V категорії санітарного стану) з високою щільністю ентомофагів (5 особин/дм2 кори і більше) і до рубки дерев знімати з них великими шматками кору разом з ентомофагами від окоренка дерева до висоти В осередках короїда верхівкового, де ентомофаги найбільш численні у верхній частині стовбурів свіжо всохлих дерев, кору разом з ентомофагами знімають після спилювання дерев – на висотах стовбура Н. З. Харитонова (1973) під час осінніх санітарних рубок рекомендувала відшукувати свіжо всохлі дерева V категорії санітарного стану, щільно заселені ентомофагами, спилювати ці дерева, залишаючи високі пеньки, заввишки не менше Наостанок наголосимо на тому, що в кожному осередку короїдів видовий склад комах-ентомофагів перевищував 10 видів, що є запорукою екологічної стійкості цієї екологічної групи комах у кожному виділі. Вони заслуговують збереження. О.О. Орлов, к.б.н., с.н.с. Поліського філіалу УкрНДІЛГА http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=200784&cat_id=32888 | |
|
Всього коментарів: 0 | |