Компаніївське лісове господарство

Консультації щодо управління полезахисними лісовими смугами.

21-22 січня цього року в Херсонській та Миколаївській областях у рамках проєкту GCP/UKR/004/GFF та у співпраці з Асоціацією сільських, селищних рад та об’єднаних громад України відбувся захід із цікавою назвою: «Консультації із ключовими зацікавленими сторонами щодо вироблення ефективних моделей управління лісосмугами у Херсонській області».

Формат зустрічі, з боку організаторів, мав на меті надати максимум інформації про сучасний стан полезахисних лісових смуг, законодавче врегулювання питань їхнього статусу та використання, вітчизняний та міжнародний досвід управління лісосмугами, а також презентувати моделі управління лісосмугами в умовах проведення реформ в Україні. Стейкхолдерами виступали голови сільських і селищних рад, об’єднаних територіальних громад, фермери, представники бізнесу, також були присутні фахівці структурних підрозділів обласних рад та інші зацікавлені сторони. З їхнього боку, було озвучено проблемні питання, які стосуються регіональних особливостей управління смугами. Оскільки проблемних питань виявилось надзвичайно багато, саме формат консультацій, на мою думку, дозволив ефективно використати знання і досвід експертів, а також налагодити комунікацію між аудиторією.

Найбільш проблемними, з боку аудиторії, були питання, на які ми спробуємо надати конкретну відповідь.

Хто може бути власником?

– Загалом власниками лісосмуг можуть бути ОТГ, сільські, селищні, міські громади, органи державної влади, приватні підприємства, фермери, сільськогосподарські підприємства, державні підприємства, Національна академія аграрних наук, Міністерство освіти України, Укравтодор, Укрзалізниця та інші.

Полезахисні лісові смуги, які не мали власника, а також землі колективних сільськогосподарських підприємств, які припинено, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31 січня 2018 доручено передати у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію, не вдаючись до змін у законодавстві.

Отже, як полезахисні лісові смуги, які не мали власника, так землі колективних сільськогосподарських підприємств, які припинено, або вже передано, або будуть передані у власність ОТГ. Для цього потрібно провести інвентаризацію землі й зареєструвати право власності, на що потрібно виділити значні кошти.

За даними результатів опитування органів місцевого самоврядування України, представлених Асоціацією, 96% опитаних територіальних громад мають на своїй території лісосмуги, інші – або не знають про їхню наявність, або вважають, що смуги відсутні.

Надзвичайно гострим питанням був стан технічної документації земельних ділянок під лісосмугами. 90% територіальних громад не мають технічної документації, на земельні ділянки під лісосмугами. Водночас зареєстроване право власності/користування на земельну ділянку під лісосмугами та відповідні відомості, які внесені до державного реєстру, мають 12 громад: по 2 в Сумській та Рівненській; по 1 в Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Черкаській, Київській, Львівській, Житомирській, Івано-Франківській областях.

Після передачі у комунальну власність, ОТГ можуть розпоряджатися ними відповідно до закону та повноважень: землю можна приватизувати й можна здати в оренду.

За даними результатів опитування по Україні, встановлено, що 2% лісосмуг передано комунальним спеціалізованим підприємствам, 2% – здано в оренду фізичним та юридичним особам, 5% – передано в постійне користування державним підприємствам, 10% – перебувають у власності ОТГ, 18% – у процесі переходу до ОТГ, 53% – статус не визначений.

Де взяти кошти на інвентаризацію?

– Кошти місцевого бюджету, коштів установ, організацій та підприємств, вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом. Зокрема фінансування робіт з інвентаризації землі може здійснюватися за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (відповідно до ч.2 статті 209 Земельного кодексу України).

Хто має створювати й утримувати лісосмуги?

– Створювати й утримувати лісосмуги можуть як власники, так і орендарі, якщо це передбачено договором оренди.

Під час дискусії було не­одноразово наголошено, що полезахисні лісові смуги, особливо в степових умовах, ефективно сприяють досягненню низки екологічних та соціальних цілей, водночас цінність цих переваг не повністю сприймається новими власниками. В той час цікавими виявилися результати опитування, представлені Асоціацією. Про вітрозахисну роль знають більшість респондентів (86%), а про ґрунтозахисну – лише 34%. Дивним фактом виявилося те, що громади західного регіону (Львівська, Івано-Франківська та Волинська області) вважають, що лісові смуги не виконують жодних корисних функцій. Виявилося, що серед опитаних громад 13% навіть не знають, що розташовані в зоні ризикового землеробства.

Головною проблемою, яка лунала з боку зацікавлених сторін, було гостре небажання брати у власність полезахисні лісові смуги, нести відповідальність за їхню охорону, вкладати кошти в їхній розвиток. Усі сподіваються на державну підтримку створення, утримання й охорони смуг. Більшість запрошених намагалися перекласти відповідальність за збереження смуг, які не перебувають у лісовому фонді, на працівників лісового господарства. Й положення Земельного кодексу України, що до земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги, аудиторією не сприймалися. Власні кошти в розвиток лісосмуг вкладають лише одиниці фермерських господарств і наголошують, що смуги суттєво захищають урожай від негативних проявів природи, таких як: суховії, пізні весняні заморозки, піщані замети тощо.

В питанні утримання лісосмуг зовсім немає порозуміння між орендарями і пайщиками земель. Відбувається хаотична мозаїка у господарюванні на окремих полях, а від смуг, взагалі всі відхрещуються. Хоча зиск від їхньої наявності отримують як пайщик, так і орендар. Згідно з чинним законодавством власник або землекористувач повинен забезпечувати своєчасність проведення заходів з утримання, реконструкції та відновлення полезахисних лісових смуг. Тобто під час складання договору оренди потрібно враховувати цей важливий нюанс.

Хто може призначати проведення заходів у лісосмугах?

– Спеціалізовані (лісовпорядні) підприємства; проєктні спеціалізовані установи, наукові установи в сфері агролісомеліорації.

На підставі чого?

– Лише за наявності права власності та на підставі спеціальних обстежень.

Як отримати спеціальні дозволи на рубку дерев у лісосмугах?

– Отримувати спеціальні дозволи на заготівлю деревини (бланк лісорубного квитка) можна на замовлення в обласних управліннях лісового та мисливського господарства, знову ж таки, лише за наявності права власності.

У разі появи такої деревини на ринку, виникає питання щодо електронного обліку. Як враховуватимуться інтереси дрібного виробника деревної продукції в разі суцільного запровадження електронного обліку деревини?

Хто може контролювати проведення заходів у лісосмугах?

– Державна екологічна інспекція.

Особливо гостро лунала проблема незаконної вирубки дерев у смугах. Найбільш цінні дерева, які служать захистом регіону від пилових бур, знищують з надзвичайною стрімкістю. Навіть з часу нашого останнього візиту на поля ДП «Великий клин» кількість тополь у смугах зменшилася удвічі. Такими темпами пустеля наступить на Херсонські поля через кілька років. На сьогодні ми спостерігаємо вже не перший сигнал про відновлення руху пісків на Херсонщині. Найбільш відповідальні фермери намагаються контролювати ситуацію самотужки, що ще більше посилює конфлікт між крадіями деревини, а це переважно збідніле місцеве населення, і захисниками смуг.

Отже, без системного підходу питання фінансування заходів зі створення і утримання лісосмуг, а також проблеми нелегальної вирубки дерев у смугах не вирішити. Тому й охочих брати на себе відповідальність за відтворення і збереження лісосмуг в Україні так мало. 

 Наталія ВИСОЦЬКА, УкрНДІЛГА, “Лісовий і мисливський журнал”

https://ekoinform.com.ua/?p=7407