Виклики перед лісовим господарством України, пов’язані із змінами клімату, недолугою державною політикою вкрай загострилися через економічну рецесію, прискорену COVID19-кризою. Лісова галузь України поставлена на грань виживання
Аналітики стверджують, що світ після пандемії COVID-19 буде інакшим. А якою буде лісова галузь України?
Відповідь на це питання залежить не лише від президента, урядовців, народних депутатів, але і від нас, лісівників-практиків.
Вважаю, що кожен відповідальний лісівник має висловити свою позицію, бачення, як розвивати і реформувати галузь у кризовий і посткризовий період. Пам’ятаймо, що ми, за словами китайського філософа Конфуція, несемо відповідальність не тільки за те, що ми робимо, а й за те …, чого ми не зробили. Переконаний, що у відкритій і чесній дискусії ми знайдемо істину - правильний шлях руху вперед. І нас мають почути перераховані вище державці.
Впевнений, що лісова політика, яка базується на точці зору про ліс, головно як на джерелі деревини – безперспективна.
Адекватна відповідь на виклики, пов’язані із змінами клімату – орієнтація лісової політики і практики на забезпечення стабільності лісових екосистем. В українських реаліях це потребує комплексного перегляду лісового законодавства і нормативів та призведе до тектонічних зрушень, як то відмова від класичних рубань головного користування і перехід на засади наближеного до природи лісівництва.
Але сьогодні я б хотів зупинитися на економічному базисі лісового господарства України, зокрема на правилах фінансових відносин держава/лісове господарство – податковій системі.
Система оподаткування лісового господарства базується на чинному податковому законодавстві України та містить два види податків, які є специфічними для галузі:
- рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (стаття 256 Податкового кодексу України);
- податок на лісові землі (стаття 277 Податкового кодексу України).
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів є платою за заготовлену рубаннями деревину (головним користуванням та всіма іншими видами) та по суті є колишніми радянськими лісовими таксами, які в ту епоху виконували функцію ціни деревини на корені.
Недоліки плати за спеціальне використання лісових ресурсів:
- даний збір нараховується за кубометр заготовленої деревини та з року в рік зростає, не враховуючи ринкової вартості самої деревини. Останнє його підвищення призвело до того, що по окремих породах таксова вартість ділової деревини впритул наблизилася до ринкової ціни деревини категорії D (бук, та деякі інші породи). Така ситуація спонукає лісогосподарські підприємства до заниження відсотку виходу ділової деревини, а також не стимулює вирощування високопродуктивних та високоповнотних насаджень, оскільки чим вищий запас деревини на 1 гектарі та її якість, тим вища сума податку.
Податок на лісові землі введений з 15.08.2018 року шляхом прийняття Закону України від 10.07.2018 № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Відповідно до оновленої редакції п. 277.1 Податкового кодексу України ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.
Недоліки податку на лісові землі:
- цей податок фактично створює прецедент подвійного оподаткування лісового господарства, а його розрахунок, коли за основу береться грошова оцінка площі ріллі, не має логічної прив’язки до земель лісового фонду.
Висновок напрошується однозначний: чинна система справляння рентних платежів не відповідає цілям сталого, екологічно збалансованого ведення лісового господарства і, насправді, замість стимулюючого фактора є гальмом його розвитку та потребує докорінного реформування.
Що пропонується?
Пропозиції реформування податкової системи в лісовому господарстві України, які висловлені в цій статті базуються на напрацюваннях науковців Національного лісотехнічного університету України, до яких належить автор, тривалих обговореннях з фахівцями Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства і лісівниками-практиками, а також аналізі кращих європейських зразків, зокрема Польщі.
Пропонується замість вищезазначених двох податків запровадити єдиний рентний платіж – лісовий податок.
Об’єктом (базою) оподаткування є площа лісових земель.
Звільняються від оподаткування:
- лісові культури і площі природного поновлення до їх переводу у вкриту лісом площу;
- деревостани віком до 40 років;
- ліси, що є об’єктами природно-заповідного фонду.
Ставка оподаткування визначається у гривнях за 1 гектар лісових земель. Ставка податку встановлюється як відсоток від вартості знеособленого кубометра реалізованої деревини. Вартість знеособленого кубометра реалізованої деревини визначається за даними системи електронного обліку деревини (ЕОД), в якій фіксується вся деревини, що реалізується на ринку, для кожного лісогосподарського підприємства.
Система ЕОД має як прихильників так і скептиків. Виходжу з того, що на впровадження цієї системи витрачені значні кошти (по підприємствах Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства 36,0 млн. грн за період з 2012 по 2019 рік). Вважаю, що систему ЕОД потрібно зробити інструментом справляння зазначеного податку. Система електронного обліку деревини має бути закріплена в чинному законодавстві України та фінансуватися з державного бюджету.
Знеособлений кубометр реалізованої деревини дозволяє забезпечити принцип справедливості у підході до оподаткування різних за породним складом лісогосподарських підприємств.
Рівень ставки податку у відсотках затверджується Законом України при ухваленні державного бюджету і має бути посильним для сплати.
Лісовий податок справляється щоквартально виходячи з вартості знеособленого кубометра фактично реалізованої деревини за звітний квартал, визначеної на основі даних системи ЕОД.
До передумов запровадження та позитивів пропонованої моделі відносяться:
- ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів»;
- ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», згідно з яким протягом року має бути створений державний лісовий кадастр та державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
- інформація про лісокультурний фонд, вікову структуру деревостанів, категорію їх захисності міститься в матеріалах лісовпорядкування;
- наявність всіх необхідних кількісних і вартісних показників щодо реалізації деревини в системі ЕОД;
- зв’язок податкового навантаження з кон’юнктурою ринку деревини (чим вищий попит, тим вища вартість знеособленого кубометра реалізованої деревини і більший обсяг сплаченого податку, і навпаки);
- з’являється стимул для вирощування високопродуктивних насаджень, адже ставка оподаткування не залежить від обсягу вирощеної і заготовленої на гектарі деревини;
- стримуватиме необґрунтований ріст цін на лісопродукцію, переконаний – це сподобається деревообробникам.
Розподіл коштів, які надходять від лісового податку між бюджетами різних рівнів має бути справедливим. Практика автора, як депутата Львівської обласної ради, переконує у доцільності розподілу рівними частинами до наступних бюджетів:
- державного;
- обласного;
- місцевого (ОТГ).
Кошти, які надходять до обласного бюджету, мають використовуватись на фінансування регіональних програм з розвитку лісового господарства, як це є у Львівській області.
Перехід на пропоновану модель оподаткування дозволить провести комплексний перегляд нормативної документації з ведення лісового господарства, як то відмова від потреби класичних відводів і таксації лісосічного фонду, а проведення лише вимітки належних до рубки дерев без суб’єктивного визначення на око «ділова – півділова – дрова».
Зрозуміло, що зникне і архаїчна система розрядів такс і лісотаксових поясів.
Фахівці Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства зробили модельні розрахунки обсягів сплати податку на ліси за ставкою 20% вартості знеособленого кубометра реалізованої деревини за 2019 рік:(див. табл.)
На наш погляд, запропонована модель лісового податку є простою, зрозумілою, легкою в адмініструванні, справедливою для лісогосподарських підприємств будь-якого регіону України, зважаючи на різноманіття лісорослинних умов та породного складу лісів, чутливою до коливань на ринку деревини.
Як бути з нересурсними лісогосподарськими підприємствами? Де знайти кошти на інновації? І ще багато як, де, звідки і куди?
Відповідь на ці питання відома – створення державного фонду фінансування лісового господарства.
Призначення фонду.
Для підтримки державних лісогосподарських підприємств, що працюють у складних еколого-економічних умовах, впровадження програм протипожежного захисту лісів, фінансової підтримки галузевої науки, впровадження інноваційних технологій та здійснення інфраструктурних проектів, видавничої справи та промоції лісової галузі, тощо.
Принципи формування.
Наповнення фонду здійснюється за рахунок відрахувань певного відсотка коштів від загального обсягу реалізації товарів, робіт та послуг підприємств, штрафів за лісопорушення та інших коштів, не заборонених чинним законодавством України.
Відрахування здійснюють усі державні лісогосподарські підприємства.
Управління фондом.
Для управління фондом, створюється наглядова рада, яка складається з представників Держлісагентства України, регіональних управлінь лісового та мисливського господарства, громадської ради при Держлісагентстві України та інших зацікавлених сторін.
Затвердження доходів і видатків.
Обсяг необхідних коштів та відсоток відрахувань до Фонду планується на основі потреби, визначеної відповідними розрахунками, які проводяться при формуванні проекту державного бюджету на наступний рік.
Державні лісогосподарські підприємства подають на розгляд територіальних органів розрахунки потреби коштів Фонду на рік за зразком бюджетних запитів, які готуються нині. Територіальні управління подають відповідні зведені запити до Держлісагентства України, а те - до наглядової ради фонду, де вони розглядаються та затверджуються і скеровуються Кабінету Міністрів України для їх врахування в державному бюджеті. Структура доходів і видатків фонду, а також відсоток відрахувань встановлюється Верховною радою України при ухваленні державного бюджету.
Контроль.
Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного фонду фінансування лісового господарства здійснюється ревізійною комісією, склад якої визначається правлінням фонду, Рахунковою палатою та Держаудитслужбою України.
Формування системи оподаткування і фінансування в лісовому господарстві України закладе міцні підвалини переходу лісогосподарських підприємств на еколого-економічні засади розвитку та забезпечить досягнення стабільності лісових екосистем.
Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства готове стати модельним для апробації на практиці запропонованої моделі оподаткування в лісовому господарстві.
Ми свідомо не акцентуємо уваги на недоліках запропонованої моделі податкової політики в галузі лісового господарства, а залишаємо цю місію читачам. З огляду на це, будемо вдячні як за позитивні, так і негативні відгуки.
Анатолій Дейнека,
Львівське обласне управління
лісового та мисливського господарства
https://tlu.kiev.ua/pro-nas/novini-zakhodi/novina/article/opodatkuvannja-lisovogo-gospodarstva-reforma-chas-jakoji-nastav.html
|
