Компаніївське лісове господарство

     Пилові бурі – це катастрофічний прояв вітрової ерозії ґрунтів. Найчастіше вони фіксуються у Степу, особливо в південно-східній його частині, і виникають за умови поєднанні низки факторів: появи вітру швидкістю понад 12-15 м•с-1 на висоті флюгера (3-4 м•с-1 у приземному шарі); великої розораності території і недостатнього покриття ґрунту рослинністю; посушливістю клімату, тривалому бездощовому періоду і сухому ґрунту, недостатній полезахисній лісистості і захищеності полів лісовими смугами. Такі бурі завдають колосальні збитки сільському господарству, адже родючий дрібнозем вивітрюється з полів та переноситься далеко за межі утворення пилової бурі. Так, у результаті бур вивітрюється до 7 см верхнього родючого шару ґрунту, а в деяких місцях відбувається його засипання верхнього родючого шару неродючим пилом.

     У певних випадках це може призводити до загибелі людей. Так, на Київщині 16 квітня 2020 року в результаті пилової бурі і зниження видимості, на трасі М-07 «Київ-Ковель-Яготин» (55-й кілометр під’їзду до Києва) сталося масштабне ДТП, у результаті якого загинуло 4 людини. На фото та відео задокументовано видимість на трасі не більше 50 м та відсутність захисних лісових насаджень, які б мали змогу покращити умови проїзду. Звичайно, що для північного регіону, де загальна лісистість території складає понад 30 %, таке явище є малоймовірним, однак враховуючи зміни клімату, нестачу опадів, порушення рослинного покриву на значних площах через нелегальний видобуток бурштину, занедбаність й знищення полезахисних лісових смуг і придорожніх насаджень, ця проблема є вагомою і вкрай актуальною у будь-якій точці України!

https://www.pravda.com.ua/news/2020/04/16/7248211/

 Студент магістратури ННІ ЛіСПГ Павло Юрчук, який наразі вивчає дисципліну «Системи захисту ґрунтів від ерозії», опинився в центрі подій та поділився фото й відео даної негоди у Дубровицькому районі Рівненської області, що тривала протягом 3 днів. На фото помітні наноси піску та пилу, що у деяких місцях сягають до 10 см, а територія є досить відкритою і поодинокі дерева в таких умовах не мають можливості протидіяти такій стихії. Відкриті незахищені лісовими смугами поля й інші не вкриті рослинністю ділянки слугують «злітною смугою» для набору швидкості повітряними масами і підхопленню ними не тільки родючого шару ґрунту, а й навіть насіння та сходів культур.

     Для належного захисту території держави в умовах кліматичних змін, економічної та політичної нестабільності важливу увагу необхідно надати довгостроковим інвестиціям і створюванню системи захисних лісових насаджень. Варто зауважити, що частина цієї системи насаджень вже була створена у радянський період але, звісно, було допущено й чимало помилок, тому цей досвід обов’язково потрібно врахувати під час створення нових лісосмуг. Сучасні наукові розробки співробітників кафедри дозволяють створити ефективні та біологічно стійкі насадження, що здатні протидіяти несприятливим природним явищам, у тому числі й пиловим бурям.

     Але найбільш важливим залишається людський фактор і суспільна свідомість, адже одноразове задоволення потреб у дровах від зрубаних лісосмуг знищує можливість забезпечити довготривалий захист від негоди. Тому бережіть лісосмуги!

 Олександр Соваков, Ганна Лобченко,
доценти кафедри відтворення лісів і лісових меліорацій
Павло Юрчук,
студент магістратури