Компаніївське лісове господарство

Всихання соснових насаджень, причини цього явища та як мінімізувати його наслідки обговорили науковці на міжнародній конференції у Києві. Про результати її – в інтерв’ю доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка Лісівничої академії наук України, завідувачки лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького Валентини Мєшкової.

– Соснові насадження вси­хають не лише в Україні, ай по всьому світу, то чому ж конфеhенцію проводили у нас?

– У нас це явище набуло ка­тастрофічних масштабів. Саме тому, НАН України спільно з НАН Білорусі за ініціативи Держліс- агентства зібрали міжнародну наукову конференцію тут. А під­готовку та методичний супро­від, згідно з рішенням Президії НАН України, було покладено наУкраїнський науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Ви­соцького (УкрНДІЛГА).

У роботі конференції взяли участь провід­ні науковці-лісознавці з Австрії, Білорусі, Німеччини, Польщі та України, члени міжнародних ор­ганізацій, зокрема, Продоволь­чої та сільськогосподарської ор­ганізації ООН (FAO), вітчизняні та зарубіжні представники інших суміжних наук, які свого часу за­били на сполох.

– Стійкість або уразливість сосняків до збудників хвороб чи шкідників обумовлюють різні причини. Які з них поєд­нуються в Україні?

– Перше – зміни клімату на планеті, зокрема, за окремими регіонами плюс короїди. Через зростання середньорічної тем­ператури повітря та зменшення його вологості гідротермічний коефіцієнт на Поліссі набув зна­чень, характерних Лісостепу, а в Лісостепу – характерних для Степу. Найбільш різке ослаблен­ня лісів Полісся спричинене тим, що коріння дерев розвивалося десятиліттями за певного рів­ня ґрунтових вод і не встигло адаптуватися до доволі швидко­го його зниження після посухи 2009 року та наступних, що по­вторювалися кожні 2-3 роки. Пом’якшення зим покращило умови для виживання шкідників під час зимівлі. Внаслідок змі­щення дат початку вегетаційного періоду порушилася синхрон­ність сезонного розвитку дерев, їхніх шкідників і природних воро­гів цих шкідників, як це було про­гнозовано науковцями УкрНДІЛ- ГА ще понад 15 років тому.

Друге – діяльність людини. Збільшення площ орних земель і населених пунктів, забруднення повітря та ґрунту різними відхо­дами, хімікатами та добривами, рекреаційного навантаження, поступове зростання кількості дрібноконтурних ділянок наса­джень, узлісся яких не встига­ють сформуватися як природні. Великий внесок додали масова меліорація земель Полісся у XX ст. і припинення підтримки ме­ліоративної системи останніми десятиліттями.

Третє – неврівноважений догляд за лісами. Негативно по­значилося вирощування чистих одновікових і одноярусних со­снових лісів, невчасні рубки до­гляду, особливо освітлення та прочищення. Лісосічні залишки, складені у купи на зрубах, ство­рили чудові умови для розмноження верхівкового короїда як у регіонах, де ці залишки могли б висохнути, так і там, де їх могли б заселити дереворуйнівні гриби й не дати шкіднику завершити розвиток. Використання подріб- нювачів під час очищення лісосік було б менш шкідливим для лісо­вих екосистем, ніж спалювання лісосічних залишків.

А перекриває всі ці недоліки недосконалість вітчизняної нор­мативної бази,зокрема,стосов­но проведення санітарних рубок і рубок догляду. Так званий «сезон тиші» забороняє проводити на­весні та на початку літа санітарні рубки, тоді як інші рубки дозво­лені. Процедура отримання до­зволу на санітарні рубки триває довше, ніж розвиток короїда у заселених ним деревах. Тобто ці рубки не виконують оздоровчих функцій. Якщо ж під час вибір­кової санітарної рубки виявле­но нові поселення короїдів, до­звіл на їхнє вилучення необхідно отримувати окремо. Для того, аби якимось чином перервати цей замкнутий ланцюжок нега­тивних умов, ми опублікували переліки необхідних змін у нор­мативних документах, зокрема, у «Тимчасових рекомендаціях щодо проведення першочерго­вих заходів у соснових лісах, по­шкоджених стовбуровими шкід­никами» (затвердженими НТР ДАЛРУ прот. №5 від 20.12.17 р.).

– Стан лісів останнім ча­сом погіршується у різних регіонах світу. Масово ура­жуються збудниками хвороб і заселяються шкідниками чис­ті культури сосни у Централь­ній і Північній Америках, Азії, Південній Африці та Новій Зе­ландії. Яким є зарубіжний до­свід у вирішенні проблеми?

– Поширюються осередки всихання соснових лісів Австрії, Білорусі, Італії, Німеччини, Поль­щі, Росії, Румунії, Словаччини, Угорщини, Чехії, країн Скан­динавського півострова тощо. Лише у Білорусі площа загиблих соснових насаджень у 2018 році сягнула 50 тис. га, а у Польщі – понад 70 тис. га, втрати дереви­ни перевищили три млн куб. м. Саме тому під час виступів було акцентовано увагу на осо­бливостях ведення господар­ства в сосняках в умовах зміни клімату та антропогенного на­вантаження, а також на шляхах пом’якшення економічних, еко­логічних і соціальних наслідків.

Зокрема, згідно із законо­давством Австрії, комплексний наглядовий орган консультує власників лісів, які свідомо ви­конують необхідні заходи захис­ту лісу, спрямовані на ефектив­не виконання лісом екологічних функцій, тому що це є необхід­ним для їхніх дітей і онуків.

Застосування результатів наукових досліджень – фітопа- тологічний центр Інституту лісу НАН Білорусі впроваджує у лі­сове господарство технології ДНК-діагностики видового скла­ду патогенних організмів, які по­ширюють комахи-ксилофаги, що прискорює ослаблення й відпад дерев. Методами молекулярної генетики діагностують шкідливі організми також під час фіто- санітарного моніторингу лісів і розсадників, відбору стійких клонів лісових порід, методами біотехнології отримують стійкий садивний матеріал тощо.

Зарубіжний досвід колег та­кож свідчить: ефективні локалі­зація й ліквідація осередків стовбурових шкідників можливі лише за умови їхнього оперативного виявлення та вилучення свіжо- заселених дерев до завершення розвитку потомства короїда під корою. Тобто термін від часу ви­явлення осередку до проведен­ня відповідних рубок – мінімум 20 днів! З урахуванням тенденцій потепління він має бути ще ко­ротшим. Це підтверджує необ­хідність внесення термінових змін і доповнень до «Санітарних правил у лісах України».

Дієвими заходами, як за­значено в доповідях, є також утилізація лісосічних залишків (переважно подрібненням), не­гайне вивезення заготовленої деревини та за необхідності – її обробка інсектицидами. Оброб­ка соснових насаджень інсек­тицидами проти стовбурових шкідників неефективна через їхнє перебування під корою про­тягом найбільшого часу та неодночасним вильотом із дерев. Так само не діють ловильні де­рева, оскільки короїди віддають перевагу саме всихаючим де­ревам. До того ж корування чи обприскування інсектицидами ловильних дерев спричиняє за­гибель ентомофагів.

У Європі створюють спри­ятливі умови для розвитку ко­махоїдних птахів, безхребетних ентомофагів, розмножують ен- томопатогенні гриби, бактерії й нематоди та вносять одер­жані біопрепарати в осередки шкідників. Водночас ці заходи ефективні лише на певних фазах їхнього спалаху. Ми це обґрунту­вали ще кілька десятиліть тому на прикладі застосування вірус­них препаратів проти непарного шовкопряда та рудого сосново­го пильщика. Ефективним може бути випуск в осередки ентомо­фагів, які розмножені у біолабо- раторіях, але потрібно неоднора­зово вносити достатню кількість особин. Феромонні пастки для вилову короїдів виробляють у багатьох країнах, зокрема, у Ру­мунії, Польщі та Білорусі. їхнє ви­користання дає можливість лише вчасно зареєструвати початок льоту чергового покоління коро­їдів та уточнити межі осередку, але не згасити його.

То ж, планувати лісогоспо­дарську діяльність варто з ура­хуванням біорізноманіття на генетичному, видовому та еко- системному рівнях, що зумовлює стійкість лісової екосистеми.

– Валентино Львівно, Ви вже згадували наробки віт­чизняних науковців. Конкре­тизуйте, будь ласка, що вони пропонують і що гальмує їх впровадження.

– Багато з висновків вислов­лених на конференції, отримані вченими УкрНДІЛГА та опубліковані, у тому числі, у міжнародних виданнях, понад 10-15 років тому. Зазначимо, що якби рекоменда­ції впроваджували, а до вчених прислухалися, масштаби лиха були б меншими. Так, подальшу розробку теми: «Інформаційно- пошукова система «Лісозахист» (1993-1995 рр.) було визнано не­доцільною, і лише через 20 років вдалося довести важливість роз­витку геопорталу «Ліси України».

Ми запропонували методику оцінювання принадності наса­джень для основних видів комах -хвоєлистогризів з урахуванням лісорослинних умов, віку, повно­ти, складу деревостану тощо, за якою з використанням бази да­них лісовпорядкування можливо прогнозувати потенційні пло­щі осередків. Також розробили нормативи для прогнозування загрози пошкодження комахами насаджень залежно від їхнього початкового санітарного стану.

Увагу стовбуровим шкідникам ми почали приділяти на початку тисячоліття, коли під час вивчен­ня шкідників незімкнених культур довели, що дерева у стіні лісу поряд зі зрубом ослаблюються упродовж перших 3-4 років, але надалі частина дерев гине, а час­тина покращує стан, і формуєть­ся узлісся, яке захищає сусіднє насадження. Викладали ловильні дерева, зрубані в різні місяці, на різних частинах зрубу, що дало змогу виявити багато біологічних особливостей стовбурових шкід­ників, уточнити методи обліку та визначити доцільність і терміни проведення санітарно-оздоров­чих заходів у лісах з урахуванням термінів сезонного розвитку ко­мах і особливостей мікроклімату. Випробували в різних природних зонах інсектициди, внесені в усіх країнах у спільні списки для сіль­ського та лісового господарства, та складали відповідні акти. Але для лісової галузі перелік дозво­лених препаратів залишається доволі убогим. Ми пропонували фіксувати межі осередків шкідни­ків під час авіапатрулювання по­ширення лісових пожеж, а пізніше – за допомогою камер відеоспос- тережень. І лише на восьмий рік спалаху деякі пропозиції почина­ють брати до уваги. Розробки Ук­рНДІЛГА з моніторингу лісів, узго­джені з міжнародними вимогами, не були впроваджені на суцільній мережі пунктів, що позбавляє можливості бачити цілісну карти­ну щодо стану лісів.

– Треба віддати належне особистому внеску в увесь процес директора Інституту, члена-кореспондента НАНУ Віктора Ткача, на плечі якого ліг основний тягар підготовки наукового форуму. Які основні положення його доповіді?

– Віктор Петрович допові­дав про проблеми формування та відтворення стійких соснових лісів в умовах зміни клімату, при­чини, наслідки і шляхи запобіган­ня поширенню всихання сосно­вих насаджень. Він наголосив на необхідності збільшення частки природних соснових лісів, вирощування мішаних різновікових насаджень, зростання площі ви­біркових і поступових рубок і під­твердив необхідність вилучення заселених короїдами дерев до того, як вилетить їхнє потомство.

Розроблено рекомендації щодо першочергових заходів в осередках короїдів, спрямова­ні як на зменшення негативних наслідків для сосняків, так і на формування біологічно стійких насаджень. Зокрема в допові­ді акцентувалася увага на тому, що впровадження необхідних заходів гальмується через недо­сконалість чинної нормативно- правової бази України стосовно ведення господарства. Оскільки осередки всихання не вдається вчасно локалізувати, не тільки втрачається ефективність ви­конання екологічних функцій сосновими лісами, але й різко погіршується якість і вартість деревини. Ситуацію загострює відсутність у бюджеті держави видатків на ведення лісового гос­подарства, зокрема – на вчасні санітарно-оздоровчі заходи.

Тенденції до негативних змін у стані лісів враховані в Тематич­ному плані науково-дослідних ро­біт УкрНДІЛГА на найближчі роки. Зокрема передбачено розробити «Методику прогнозування по­ширення та розвитку шкідливих організмів у лісових екосистемах рівнинної частини України (з ура­хуванням, пов’язаних зі зміною клімату біологічних особливос­тей, фенології місцевих і чужорід­них інвазійних видів)» та «Атлас симптомів і ознак пошкодження й ураження лісових деревних порід шкідливими організмами, у тому числі, чужорідними інвазійними». Нагальним є поглиблення досліджень щодо вивчення генетичної структури соснових популяцій, виділення генетичних маркерів стійкості сосни до екстремаль­них посушливих умов і впливу шкідливих організмів. Вкрай не­обхідно вдосконалити систему моніторингу стану лісів, зокрема, з активним використанням дронів, а також розвивати Геопортал «Ліси України». Це дасть змогу відслідковувати динаміку площ і тенденції розвитку осередків та оперативно приймати відповідні управлінські рішення.

– Другого дня під час по­льової екскурсії до ДП «Іван­ківський лісгосп», на Київщи­ні, учасники форуму оглянули осередки шкідників і лісові культури, створені на зрубах санітарних рубок за безпосе­редньої розповіді директора лісгоспу Олександра Калапа- ца, головного лісничого Ле­оніда Боришпольця, а також науковців дослідної мережі УкрНДІЛГА – старшого науко­вого співробітника Полісько­го філіалу Василя Бородавки та заступника директора ДП «Київська ЛНДС» Миколи Савущика. Власне це й спонукало прийняти відповідну ре­золюцію наприкінці дня. Що конкретно висловлено у ній за результатами конференції?

– У Резолюції наголошено на необхідність просити НАН Укра­їни звернутись до Кабінету Міні­стрів України щодо надання до­ручення Міністерству екології та природних ресурсів України сто­совно створення міжвідомчої ро­бочої групи з метою розробки на­уково обґрунтованих пропозицій щодо внесення у стислий термін змін до чинної нормативно-пра­вової бази, яка врегульовує пи­тання призначення та проведен­ня санітарно-оздоровчих заходів у лісах та формування стійких до зміни клімату насаджень.

Зважаючи на позитивний досвід функціонування наукової ради з проблем лісівництва та лісознавства при відділенні за­гальної біології НАН України, за­пропоновано звернутись до НАН Білорусі з проханням розглянути можливість створення аналогіч­ної наукової ради при Міжнарод­ній асоціації академій наук.

Необхідно розробити націо­нальну стратегію адаптації лісів до зміни клімату та інтегровану систему захисту лісів в умовах зміни клімату.Лісогосподарським підпри­ємствам рекомендовано ширше застосовувати поступові й ви­біркові системи рубок головного користування.

Рівень наших наукових знань не гірший від зарубіжного, хоча через обмежені можливості ми не маємо бази для виконання де­яких досліджень. Наші висновки стосовно поширення осередків короїдів були вірними.

Незважаючи на песимістичні прогнози стосовно клімату пла­нети, сподіваємося, що ліс як стійка і саморегульована система спроможний поступово стабілізу­ватися, хоча може тимчасово змі­нитися склад порід, а ресурсний потенціал лісів відновиться лише через десятиліття. З огляду на це необхідно докласти зусиль, щоб обмежити поширення осеред­ків усихання, мінімізувати втрати внаслідок погіршення якості де­ревини через зволікання із проведенням санітарно-оздоровчих заходів. Для цього бажано мати достатню фінансову підтримку наукових досліджень щодо під­вищення біологічної стійкості насаджень тощо. Необхідно та­кож сприяти збільшенню площ мішаних різновікових соснових насаджень (бажано природного походження), які є стійкішими, ніж чисті культури. Цьому спри­ятиме реалізація заходів, визна­чених Комплексною дорожньою картою з удосконалення ведення господарства в лісах України на засадах екологічно орієнтовано­го наближеного до природи лісів­ництва, яку розроблено робочою групою під науково-методичним керівництвом УкрНДІЛГА та за­тверджено Держлісагентством у 2018 році.